Методологія тлумачення законодавства при здійснені судочинства

В Україні відбулася безпрецедентна подія у вигляді проведення навчання для суддів з методології тлумачення нормативно-правових актів, організатором яких виступила Вища кваліфікаційна комісія суддів України за підтримки Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи “Прозорість та ефективність судової системи України”. Ідея впровадження таких курсів була запропонована головою Комісії Ігорем Самсіним. Її автором став завідувач кафедри цивільного та трудового права Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, доктор юридичних наук, професор Володимир Ротань.

Мета таких навчань полягає передусім у ґрунтовній підготовці майбутніх суддів-тренерів до викладання лекційного матеріалу з проблем, що охоплюються програмою сесії. За словами національних експертів, за три роки роботи над розробкою методології тлумачення законодавства в окресленій царині напрацьовано суттєвий доробок. Зокрема, опубліковано перше видання профільного підручника теоретико-практичного спрямування, в якому надано відповіді на проблемні питання чинного законодавства з урахуванням судової практики, розроблено план-конспект, що містить відповідні питання і методичний матеріал, призначений для практичних занять, та має низку інших переваг порівняно зі звичайними посібниками. Безумовно, такі здобутки – це результат плідної співпраці ВККСУ з фаховими науковцями та професійними суддям, які, маючи 20 – 25-річний стаж роботи на посаді судді, із задоволенням погоджуються долучатися до вироблення єдиних наукових основ методології тлумачення законодавства.

Так, під час проведення четвертого семінару судді разом із експертом Ради Європи з Великобританії Джоном Ліптоном, доцентом кафедри цивільного та трудового права Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Олегом Соніним та доктором, професором цього ж університету та кафедри Володимиром Ротанем обговорили низку питань у сфері приватного міжнародного права, які стосуються конфлікту між законами та вибором закону, вирішення ієрархічних колізій під час застосування Конституції, застосування закону і права за аналогією, значення застереження «якщо інше не передбачено законом» та подібних застережень для тлумачення нормативно-правових актів тощо.

Слід зазначити, що доповіді готували і самі судді. Зокрема, суддя ВАСУ, секретар Пленуму цього суду Михайло Смокович став доповідачем з теми, присвяченій проблемі вирішення колізій між правовими нормами, що виявляються при тлумаченні за допомогою висновку від попереднього правового явища до наступного або навпаки, та іншими правовими нормами. За його словами, її складність полягає у тому, що йдеться про норму непрямої дії, з якої не прямо випливає якесь право, тому спрацьовує дискретність мислення. «Що ж стосується саме проблеми висновку від попереднього правового явища до наступного, то вона є однією зі складових тлумачення непрямих норм права. Адже без цього не можна читати закон», – упевнений він.

Цікаво, що під час проведення навчальних лекцій доктор юридичних наук, професор Володимир Ротань постійно наголошував на тому, що судді повинні твердо «стояти» на нормативній базі, відкинувши прагнення «літати».

Таку позицію розділяє і Михайло Смокович, який вважає, що саме методологія тлумачення нормативно-правових актів є важливим чинником у судочинстві, оскільки стосується питань правозастосування. «Загалом, існує дві складові у діяльності судді, за яких проявляється суб’єктивізм його мислення. Перша з них випливає під час встановлення обставин справи та надання оцінки судовим доказам. Адже суддя повинен віднайти саме ті з них, які найбільш відповідають дійсності. Друга складова суб’єктивного сприйняття полягає у застосуванні законодавства, коли закон, як ми кажемо, не є прямим. У зв’язку з цим у процесуальному законодавстві є таке поняття, як тлумачення законодавства. Саме задля удосконалення цього уміння та використання на практиці ми уже вчетверте збираємося на навчальну сесію із суддями», – зазначив суддя Смокович.

Завершення четвертої навчальної сесії для суддів з методології тлумачення нормативно-правових актів, як і досвід проведення попередніх трьох, засвідчило ентузіазм його учасників у сприйнятті вироблених прийомів та методів юридичного тлумачення, сформульованих доктринальних підходів до вирішення окремих колізій, роз’яснень положень законодавства та слугує доказом позитивних зрушень у даному напрямку.

Олександра ТИМОЩУК, «ЮВУ»

Коментар доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри цивільного та трудового права Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Володимира РОТАНЯ:

— Шановний, Володимире Гавриловичу, розкажіть, будь ласка, звідки виникла ідея проведення семінарів із суддями з проблем методології тлумачення нормативно-правових актів?

Ця ідея виникла внаслідок виконаної мною разом з колегами науково-дослідницької роботи, що завершилася виданням книги «Методологія тлумачення нормативно-правових актів». Моїми колегами були заступник Голови Верховного Суду України А.Г. Ярема, судді ВСУ І.Л. Самсін (на цей час – Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) і В.В. Кривенко, суддя Вищого господарського суду України В.Я. Карабань і доцент Таврійського національного університету О.Є. Сонін. Ця книга була видана уже більше трьох років тому, але зацікавленості з боку науковців не викликала. Ми, однак, вважали, що методологія тлумачення нормативно-правових актів має певне значення для науки, а головне – вона складає стрижень професійних знань юриста. Проте і керівники провідних юридичних навчальних закладів не виявили будь-якої уваги до розробленої нами методології. Тому довелося шукати інші шляхи впровадження в життя цієї методології.

Не дивлячись на те, що наш авторський колектив переважно складається із суддів, не вдавалося запевнити і керівників вищих судових інстанцій у важливості використання розробленої методології тлумачення законодавства у здійсненні правосуддя. Лише Голова Вищого господарського суду В.І. Татьков рішуче висловився на підтримку цієї ідеї. Коли ж у вересні минулого року на посаду Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів був обраний І.Л. Самсін, він запропонував відібрати групу суддів у кількості 30 чоловік для вивчення методології тлумачення актів законодавства. До її складу увійшли судді ВСУ, вищих і апеляційних судів, які і беруть участь у семінарах.

Метою цих семінарів є вивчення методології тлумачення нормативно-правових актів та методики її викладання. Мається на увазі, що судді-учасники семінарів будуть навчати своїх колег методології тлумачення нормативно-правових актів, у тому числі під час викладання у Національній школи суддів України в порядку підвищення кваліфікації. Є також думка про те, що учасники семінарів викладатимуть методологію тлумачення і при підготовці кандидатів на посади суддів.

— Чи виникали під час проведення семінарів розбіжності між Вашим і суддівським розумінням закону?

В умовах, коли немає загальновизнаної методології тлумачення нормативно-правових актів, яку б вивчали у вищих юридичних навчальних закладах та якою б володіли усі фахівці, такі розбіжності є неминучими. Вони є і в розумінні закону, і, особливо, – у підході до з’ясування його змісту. Судді, спираючись на багаторічний досвід правотлумачної і правозастосовної діяльності, часто інтуїтивно дають інтерпретацію закону. Розробники методології, що виступають на семінарах як експерти, пропонують здійснювати раціональне опрацювання нормативних положень з використанням відповідного методологічного інструментарію.

Ці розбіжності надають гостроти дискусіям, що ведуться на семінарах. Але ж головне, що вони мають конструктивний і плідний характер. Уже зараз можна стверджувати, що проведені семінари не тільки дали можливість їх учасникам отримати нові і корисні для них знання, а й сприяли доведенню методології тлумачення до логічного завершення.

— У чому полягають особливості створеної під Вашим науковим керівництвом методології тлумачення нормативно-правових актів?

Методологія, про яку йдеться, є результатом багаторічної роботи з підготовки коментарів до трудового законодавства (14 видань, починаючи з 1998 року), до цивільного законодавства (2 видання). Крім того, більшість авторів методології брали участь у підготовці книги «Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів в Україні», що була видана у 2005 році. Судді-учасники авторського колективу збагатили методологію своїм багаторічним досвідом тлумачення і застосування актів законодавства при здійсненні правосуддя. На такій добротній емпіричній базі ніколи не видавалися роботи з питань тлумачення і застосування актів законодавства. Тому створена нашим авторським колективом методологія позитивно сприйнята суддями-учасниками семінарів. Вона є придатною для впровадження в судочинство і для вивчення її у вищих юридичних навчальних закладах України.



Теги:
Нормативно-правові акти, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Європейський Союз, Рада Європи , Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, цивільне та трудове право, міжнародне право, Конституція, доктринальні підходи, семінари, Голова Вищого господарського суду , Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів, апеляційний суд, Національна школа суддів України , «Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів в Україні»

Джерело:

ЮВУ №42 (850)

Аналітична юриспруденція