[20-09-2018 18:37:04] E_WARNING (2): file_get_contents(http://blog.yurincom.com/main): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 404 Not Found in file /home/yurincom/public_html/sme5.1/src/packages/publications/classes/web/controls/publicationcontrol.php at line 193
Прорахунки сильної влади, або Уроки демократії від Заходу - Аналітична юриспруденція - Юридична практика - Видавництво Юрінком-Інтер

Прорахунки сильної влади, або Уроки демократії від Заходу

Ольга КОНДРАТЬЄВА,
кореспондент «ЮВУ»

Україна покладає великі надії на вступ до Євросоюзу, сподіваючись отримати асоційоване членство уже до кінця цього року. Однак, чи піде на це Європа, чиновники якої говорять про погіршення рівня демократії в країні? Спрогнозувати важко, особливо, з огляду на заяви представників США, які поки що лише застерігають Президента Віктора Януковича від проведення політики клептократії та авторитаризму. У гіршому випадку українські високопосадовці можуть розділити участь російських та білоруських колег, які стали невиїзними до країн ЄС та Америки.

Справа Магнітського

На такі роздуми мене наштовхнула інформація про оприлюднення Державним департаментом США так званого "списку Магнітського", в якому фігурують близько 60 осіб, причетних, на думку Вашингтона, до загибелі російського юриста Сергія Магнітського. Серед його фігурантів – співробітники ФСБ, поліцейські вищої і середньої ланки, тюремні охоронці й лікарі, прокурори, податкові аудитори й інспектори, які не можуть в’їхати на територію США.

Таку пропозицію під назвою «Акт Сергія Магнітського» ще у травні цього року на розгляд конгресменам вніс сенатор, співголова комісії з безпеки і співпраці в Європі Конгресу США (Гельсінкська комісія) Бенджамін Кардін. За його словами, він був створений на честь тієї жертви, яку приніс загиблий у Росії юрист. Проте Держдепартамент США вирішив не чекати рішення сенаторів і членів палати представників, а видати свій «чорний список» російських чиновників і правоохоронців, причетних до розслідування діяльності фонду Hermitage Capital Management, якому надавала юридичні послуги британська фірма Firestone Duncan, де працював на посаді керівника відділу податків і аудиту Сергій Магнітській.

Як повідомляють американські ЗМІ, у жовтні 2008 року він дав свідчення слідчому у зв`язку зі справою адвоката Едуарда Хайретдінова, вказавши на те, що вилучені документи і печатки ряду фірм Hermitage були використані для перереєстрації їх на нових власників і подальшого незаконного повернення податків на суму 5,4 млрд рублів. Через місяць Магнітській був заарештований як співучасник злочину – відхилення керівництва фонду Hermitage Capital Management від сплати податків. 16 листопада 2009 року він помер у лікарні слідчого ізолятора. Його смерть стала наслідком відмови адміністрації СІЗО надати необхідну медичну допомогу. Відповіддю Білого дому став «стоп-лист», до якого потрапило близько 60 осіб – судді, слідчі та чиновники МВС, ГУФСВП, причетні до розслідування діяльності Hermitage Capital Management.

Масові арешти

Чи такий «чорний список» загрожує нашим правоохоронцям, суддям та чиновникам? Можливо, адже в Україні щороку, за даними Омбудсмана Ніни Карпачової, заарештовують близько 600 тис. чоловік, значна частина з яких по декілька років перебуває у переповнених СІЗО, втрачаючи своє здоров’я та навіть життя. Тому що умови тримання фактично невинних людей, які лише знаходяться під слідством, далекі від світових стандартів. Більш того, як зазначають правозахисники та адвокати, катастрофічною у СІЗО є і ситуація із наданням вчасно кваліфікованої медичної допомоги. Окрім того, що на 1 медпрацівника приходиться близько 600 – 700 арештантів, а в нічний час 2,5 тисячі, ще існують проблеми і з прийняттям рішень про необхідність лікування. Тому що це – у компетенції адміністрації СІЗО та медичного персоналу, який не піде проти волі начальника слідчого ізолятора. Тож більшість смертей тут настає через бездіяльність лікарів та керівництва закладу попереднього тримання.

З цього приводу існують рішення Європейського суду з прав людини, який ненадання медичної допомоги в ізоляторі розцінює як жорстоке поводження із людьми. Однак істотного покращення ситуації із тримання у СІЗО арештантів не відбувається. Так, за даними правозахисної організації «Донецький меморіал», за час перебування команди Януковича при владі лише в 2010 році відбулося збільшення на 3,5% (до 39 363) кількості затриманих у слідчих ізоляторах осіб. Такий захід застосовують найчастіше щодо людей, які вчинили нетяжкі злочини. Їх тримання у СІЗО зумовлюється зручністю для слідства.

Не зменшується і чисельність смертності у таких закладах. Навіть навпаки, торік вона зросла на 47 випадків. Щоправда, серед загиблих поки що не було таких знакових для ЄС та США особистостей. Можливо, тому Україна досі не отримала такого ультиматуму, як Росія. Хоча зловживання правом на арешт слідчими та суддями у нас, так само, як і у північних сусідів, є досить масовими. Єдине, на що наважилися американці, так це на висловлення з цього приводу свого занепокоєння.

Політичні репресії

Так, президент Freedom House Девід Кремер, виконавчий віце-президент Атлантичної ради Деймон Вілсон і запрошений співробітник Атлантичної ради Роберт Нурік звернулися із відкритим листом до Президента України Віктора Януковича, у якому натякнули на свою стурбованість, щоправда, лише перебуванням за ґратами з грудня 2010 року екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Не менш критичним було ставлення авторів цього звернення і до кримінального переслідування Юлії Тимошенко, яка програла президентські вибори Віктору Януковичу. «Її справа стала приводом для розгляду міжнародним співтовариством як грубе порушення законодавства з метою переслідування головних політичних опонентів», -- зазначається в листі.

Крім того, як і до керівництва Росії, до українського Президента був застосований термін «клептократія», який буквально означає «злодійська влада». Однак у дещо м’якшому формулюванні, цитую: «Тривалі тривожні тенденції у вашій країні ведуть Україну до клептократії й авторитаризму. Це загрожує катастрофічними наслідками для країни. І це зовсім не те, для чого вас обрав народ». І хоча відповіддю на ці закиди представник від Адміністрації Президента Ганна Герман знову запевнила західних експертів та українське суспільство у тому, що в Україні немає політичних процесів, судові баталії над Юлією Тимошенко та її прибічниками є прямим свідченням протилежного. Тому виключати той факт, що українські високопосадовці, правоохоронці та судді, які мають відношення до розслідування цих справ, розділять долю своїх російських колег, внесених владою США до списку персон «нон-грата», все ж таки не варто.

Хоча провладна більшість може себе тішити думкою, мовляв, навіщо нам та Америка, якщо і Європи достатньо. Проте не слід забувати, що, приміром, білоруські високопосадовці, у тому числі і президент Олександр Лукашенка зі своїми синами, отримали заборону на в’їзд не лише від США, а й від Євросоюзу. Тож у випадку засудження Юлії Тимошенко та її прибічників цілком можливим є варіант внесення до «чорного списку» українських чиновників, слідчих та суддів, які були причетні до цього.

Однак такий крок Заходу не є вигідним нашим олігархам, з яких складається нинішня влада. Адже це несе загрозу їхнім капіталам, переорієнтованим до країн ЄС, придбаному там майну та отриманню майбутніми спадкоємцями західноєвропейської освіти. Тому, мабуть, можна сподіватися, що українські високопосадовці все ж таки виявляться мудрішими за своїх північних сусідів і на радість власному народу та міжнародній спільноті почнуть виправляти свої помилки. Адже те, що нинішня влада сильна, по-моєму, уже зрозуміли і всередині країни, і далеко за її межами. Тепер саме час довести, що вона ще й розумна.

КОМЕНТАР

Колишнього посла США в Україні Стівена Пфайфера:

- Зовнішня політика Віктора Януковича може потерпіти крах через процес над Тимошенко і тепер навряд чи його запросять до Вашингтона. Судовий розгляд справи Тимошенко, яка досі триває, перетворився на фарс. Хтось, звичайно, може поставити питання про доцільність і обставини, при яких вона підписувала з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним газові угоди в 2009 році. Але це навряд чи вплине на результати розгляду кримінальної справи.

На Заході одностайно заявляють про те, що суд над екс-прем'єром є спробою вивести з гри лідера опозиції, тобто позбавити її громадської підтримки під час майбутніх виборів. Усе це перешкоджатиме цілям Януковича в його зовнішній політиці. Європейський Союз – це не лише торгове об'єднання, адже він заснований на загальних цінностях. Якщо порушення демократичних принципів триватиме, то відстань між Києвом і Європою тільки ростиме.

Чи прагнутимуть зустрітися з Президентом держави європейські лідери, враховуючи те, що внутрішня політика України усе більш відрізняється від політики держав ЄС? Така політика вже звела нанівець перспективи Януковича отримати запрошення відвідати Вашингтон. На думку деяких українських спостерігачів, Брюссель повинен уповільнити укладення договору про асоціацію і вільну торгівлю. Деякі просять застосувати санкції щодо ненадання віз українським чиновникам. Вдаватися до таких заходів – доки передчасно, але те, що це є предметом обговорення, повинне стривожити Януковича. Адже такі ідеї набиратимуть популярність, якщо ситуація в Україні не стабілізується.

Посла Франції в Україні Жака Фора:

- Кримінальна справа проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко заполітизована. Ситуація довкола кримінального процесу змушує Західну Європу сумніватися в намірах України справді дотримуватися демократичних цінностей, які керівництво держави безупино декларує під час зустрічей з очільниками ЄС. Кримінальне справа, як хочете її називати, знаходиться дуже далеко від права, але, на жаль, -- дуже близько до політики, і все. І це не на руку Україні. У ситуації, що склалася, можливе застосування санкцій щодо ненадання віз українським чиновникам.



Теги:
вступ до Євросоюзу, асоційоване членство, погіршення рівня демократії в країні, заяви представників США, Президент Віктор Янукович, проведення політики клептократії та авторитаризму, українські високопосадовці, невиїзні чиновники до країн ЄС та Америки, політичні репресії, справа Магнітського, масові арешти, аналітична юриспруденція, аналітика

Джерело:

ЮВУ № 31 (839)

Аналітична юриспруденція